Україна - Туреччина: розвиток відносин від давнини до сучасності
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
? подальшого ґрунтовного дослідження, зокрема, за турецькими історичними джерелами. Цей період в українсько-турецьких відносинах був позначений не лише ворожнечею, а й дружніми, взаємовигідними стосунками.
4. Роль Османської імперії в історії України
До складу Османської імперії та її васалів у різний час протягом другої половини XV першої половини ХІХ ст. входила значна частина території сучасної України.
Крим. 1475р. Османська імперія завоювала генуезькі колонії та князівство Феодоро в Криму. 1568р. було утворено бейлербейлік Кефе з центром у м. Кафа (сучасне місто Феодосія), що охоплював санджаки південного узбережжя Кримського півострова. За К`ючук-Кайнарджийським договором 1774р. південне узбережжя Криму відійшло до незалежного Кримського ханства, а м. Керч з прилеглою територією відійшло до Російської імперії.
Решта півострова Крим з XV ст. становила основну територію Кримського ханства, яке 1475р. стало васалом Османської імперії. Згідно з К`ючук-Кайнарджийським договором 1774р. ці території стали незалежними, а 1783р. були анексовані Російською імперією.
Північне Причорноморя та Приазовя у складі Османської імперії поділялося на такі регіони, як: Східний Ногай, Єдисан (Західний Ногай) та Буджак (Південна Бессарабія).
Північна Буковина з сер. XIV ст. входила до Молдовського князівства, яке з 1538р. стало васалом Османської імперії. 1715р. частина Північної Буковини була безпосередньо інкорпорована до Османської імперії як Хотинська райя. За Константинопольською конвенцією 1775р. Північна Буковина перейшла під владу Австрійської імперії. Хотинська райя за Бухарестським договором 1812р. перейшла від Османської до Російської імперії.
Східна частина Закарпаття після розпаду Угорського королівства 1543р. потрапила до складу Трансільванського князівства під протекторатом Османської імперії. За Карловицькими договорами 1699р. цей регіон потрапив під владу Австрійської імперії.
Західне Поділля відповідно до Бучацького договору 1672р. та Журавненського договору 1676р. перейшло від Речі Посполитої до Османської імперії. Тут було утворено Кам`янець-Подільський з центром у м. Кам`янець. 1680р. до нього було приєднано місто Чортків з прилеглою округою. У 16731676 та у 16831699 рр. території Кам`янець-Подільського були зайняті військами Речі Посполитої, а за Карловицькими договорами 1699р. вони перейшли до Речі Посполитої.
Правобережна Наддніпрянщина (Брацлавське та південна частина Київського воєводств) у 16691672 рр. стала васально залежною від Османської імперії державою Українським вілайєтом. 1669р. гетьман Петро Дорошенко на договірних умовах прийняв підданство Османської імперії, і цей статус було закріплено Бучацьким 1672р., Журавненським 1676р. та Бахчисарайським 1681р. договорами. 1681р. Османська імперія надала Правобережну Наддніпрянщину Молдовському князівству, а 1685р. Кримському ханству.
Нижнє Подніпров`я згідно з Константинопольським договором 1712р. та Адріанопольським договором 1713р. у складі Запорозької Січі стало васалом Кримського ханства. Згідно з Бєлградським та Константинопольським договорами 1739р., Нісськими конвенціями 1740р. ця територія увійшла до Російської імперії, оскільки на поч. 30-х рр. XVIII ст. переважна більшість запорозького козацтва прийняла підданство Росії.
Отже, можна стверджувати, що до Османської імперії входили значні території, які зараз є частиною нашої держави. Ці території мали особливий статус, багатоскладову систему державотворення і правотворення.
Стосунки Османської імперії з українським козацтвом, що розпочалися наприкінці XV ст., були здебільшого конфліктними, виражалися насамперед у походах козаків проти міст та васалів Османської імперії, підтримці сепаратистських рухів васалів Стамбула та спробах встановити над ними військовий та політичний контроль.
У другій пол. XVII на поч. XVIII ст. відбувалися активні політичні контакти Османської імперії з Військом Запорозьким. У сер. XVII ст. керівництвом козацької держави був розроблений проект договору з Османською імперією щодо режиму вільної торгівлі та мореплавства. Після 1709р. Османська імперія дозволила перебування на своїй території та підтримала діяльність української політичної еміграції на чолі з Іваном Мазепою та Пилипом Орликом.
Слід радикально переглянути роль Османської імперії та її васалів у становленні української державності. Зокрема, проаналізований Олексієм Кресіним матеріал про політико-правову спадщину української політичної еміграції І пол. XVIII ст. дає підстави стверджувати про формування протягом цього часу окремих моделей української державності у відносинах з Кримським ханством та Османською імперією. Унікальною є роль Османської імперії та залежних від неї держав у становленні міжнародної суб`єктності українських державних утворень протягом зазначеного періоду (насамперед, це комплекс міжнародних документів 16681672 рр.).
Варто наголосити, що дослідження ролі Османської імперії в історії України може принести багато несподіванок, які іноді здатні радикально змінити уявлення про наше минуле, а також стати міцним фундаментом розвитку стратегічного партнерства Києва та Стамбулу, подолання негативних стереотипів та конфліктних елементів історичної свідомості, визначення спільних геополітичних пріоритетів.
5. Мустафа Кемаль Ататюрк і розвиток дружніх турецько-українських взаємин (19181938 рр.)
Мустафа Кемаль Ататюрк одна з найвидатніших постатей не л?/p>