Трипільська культура та теорії походження Київської Русі
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
? тихою заводдю. Але через 150 років вона стала серцевиною Київської Русі могутнього політичного обєднання, котре швидко перетворювалося на одне з найбільш розвинених і економічно процвітаючих суспільств тогочасної Європи. Як вже вдалося досягти цих гідних подиву змін? Хто їх здійснював? Що уможливило їх зовнішні стимули чи події внутрішнього життя? Аби відповісти на ці запитання, згадаємо насамперед, що пишеться про походження Київської Русі у найдавнішому східнословянському літописі "Повість временних літ": " У рік 852... стала називатися (наша земля) Руська земля... У рік 859. Варяги, приходячи із заморя , брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі, (і з) кривичів. А хозари брали з полян, із сіверян, і з вятичів: брали вони по білій вирівці стільки від диму... У рік 862. Вигнали (чудь, словени, кривичі і весь) варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони "Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядів за угодою, по праву". Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів Русь, як ото одні звуться Свеми, а другі норманами, ангелами, інші готами, - отак і ці. Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: "Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами". І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли Русь".
Спираючись на цей уривок, ряд німецьких вчених, зокрема Готліб Байєр, Герхард Міллер та Август-Людвиг Шльоцер, які у 18 ст. служили в Росії, розвинули так звану норманську теорію.
В ній доводилося, що Київську Русь заснували варяги германо-скандинавська народність, відома на Заході як вікінги, або нормани. Підкреслювання важливості германських впливів та натяки на нездатність словян створити власну державу викликали обурення славетного російського вченого 18 ст. Михайла Ломоносова, який написав гнівну відповідь німцям, доводячи першочергову роль словяну створенні Київської Русі. Твердження Ломоносова дістали назву анти норманської концепції та поклали початок суперечкам, які тривають і до сьогодні.
Здавалося, що в 19 та на початку 20 ст. переможе норманська теорія, оскільки її підтримала більшість західних і ряд відомих російських істориків. Проте антинорманських поглядів уперто трималися такі два провідних учених, як Михайло Грушевський та Микола Костомаров. У 30-х роках радянські вчені почали почали контрнаступ, оголосивши норманську теорію політично шкідливою, бо в ній заперечується здатність словянських народів створити незалежну державу. При цьому наголошувалося на тенденційності Нестора-Літописця, монаха, який у 11 ст. написав "Повість временних літ", вказувалося на багато внутрішніх суперечностей у його розповіді, й на те, що дані археологічних розкопок не підтверджують широкомасштабної присутності варягів у Київській Русі. Виходячи з цього вони робили висновок, що Київську Русь заснували східні словяни.
Значною мірою ці дебати набили лінгвістичного за своєю суттю характеру і торкаються етимології слова "Русь". Норманісти доводять, що воно походить від слова ruotsi фінської назви шведів, яка в свою чергу виводиться з давньошведського слова rodr (грести). Оскільки фінни підтримували тісні й тривалі звязки як із шведами, так із словянами, припускають, що свою назву для перших вони почали застосовувати й до останніх. У анти норманської концепції слово "Русь" повязується з назвами річок Рось і Русна в Центральній Україні. Інша гіпотеза припускає можливість існування звязку між цим словом і назвою кочового племені Роксолані, яка походить від іранського rhos, що значить світло. Оскільки ці гіпотези мають серйозні недоліки, жодна з них не дістала загальної підтримки. Що стосується самого слова "Русь", то, як виявляється, ним спочатку називали варягів, потім землі полян у Центральній Україні, а згодом ту політичну єдність, що стала зватися Київською Руссю.
Аналогічно тому, як не вдалося дійти конкретного висновку про походження слова "Русь", так і не має загальної згоди щодо ширшої проблеми співвідношення зовнішніх скандинавських впливів та чинників власне словянської еволюції у виникненні Київської Русі. Тривала й затята суперечка дала мало нових фактичних даних. Можливо, через брак знань багато вчених поступово були змушені шукати компромісного рішення. Нині існує загальна згода щодо впливу скандинавів на суспільство й культуру східних словян. Мандруючи у складі невеликих ватаг заповзятливих воїнів-купців, варяги швидко засвоювали східнословянську мову та культуру й через свою мало чисельність навряд чи могли серйозно вплинути на спосіб життя місцевого населення. Проте важко заперечувати участь, ба навіть провідну роль варягів у політичному житті з огляду на те, що всі правителі Києва аж до Святослава, відігравали роль каталізатора політичного розвитку завдяки тому, що або підкоряли словян і політично організовували їх, або ж створювали для них загрозу, що змушувала їх краще організовуватися самим. Щоправда, у ряді випадків інтереси східних словян і варягів співпадали. Це, зокрема, стосувалося обмеження впливу хозарів, протистояння нападам кочовиків, забезпечення й охорони дніпровського торговельного шляху на Візантію.
Тому існують вагомі підстави вважати виникнення Києва досягненням не якоїсь окремої етнічної групи, а результатом складної словяно-скандінавськ