Geum.ru

Таври: суспільний устрій, господарство, культура та вірування

Контрольная работа - История

Другие контрольные работы по предмету История

ого розвитку і жили племенами на чолі, яких були вожді.

ВИСНОВОК

 

Таври протягом всього І тис. до н.е. займали територію Гірського Криму та Передгіря. Це був народ автохтного походження на формування якого вплинув прийдешній елемент. Можлива генетична спорідненість з іншими народами Північного Причорноморя.

Головними джерелами, які вивчаються при досліджені цього народу є археологічні памятки та свідчення античних авторів. Першим згадує про таврів Геродот, коли описує скіфів. Про них також пишуть інші грецькі та римські автори. Пособі таври залишили багатий та різноманітний археологічний матеріал. Вивченням його займались такі вчені: Дюбуа де Монпере, С.І. Забнін, Г.А. Бонч-Осмаловський, П.Н. Шульц, О.М. Лєсков.

Дослідивши цей матеріал можна прийти до висновку, що таврська культура ототожнюється з кизил-кобинською культурою. Представлена вона поселеннями, захисними укріпленнями та могильниками. Особливістю їхньої культури було те, що вони ховали своїх померлих в камяних ящиках.

Основу їхнього господарства складало землеробство та скотарство. Також було присутнє мисливство та рибальництво. Головним ремеслом таврів було гончарство. Крім цього вони виплавляли бронзу. Пізніше зявляється в їхньому господарстві і залізо.

Головним фактором формування господарства таврів, їхньої культури, вірувань, суспільної організації та зовнішніх відносин були географічні умови. Територія, яку вони населяли в цілому не була багата на плодючі землі. Це спонукало таврів до піратства, затримувало розвиток їхнього соціального устрою, і вплинуло на появу культу плодючості. Покланялись вони богині Діві, яка було уособленням матері-землі.

В зовнішніх відносинах таври не проявляють особливої активності. Вони були замкнутим народом. Та все ж таки простежується тісний звязок з грецькими колоністами, які в VI ст. до н.е. почали освоювати Північне Причорноморя, а особливо з херсонцями.

З утворенням пізньоскіфського царства у Криму таври увійшли до цього обєднання і почали втрачати свою специфіку і в ІІІ ст. до н.е. кизил-кобинська культура припиняє своє існування, але згадка про таврів як про скіфське племя продовжує зявлятись в писемних джерелах аж до ІІ ст. н.е. Таким чином римляни, які прийшли на зміну грекам застали таврів асимільованих скіфами. Остаточно асимільовані вони були десь в ІІІ ст. н.е. з появою на кримському півострові готів.

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник; За ред. Л.Л. Залізняка.-К.: Либідь, 2005. С.263-271.
  2. Геродот, История, кн. ІV: 99, 100, 101, 102, 103, 119.
  3. Лесков А.М., Горный Крым в первом тысячелетии до нашей эры. К.:Наукова думка, 1965.- 197 с.
  4. От киммерийцев до крымчаков (народы Крыма с древнейших времен до конца ХVІІІ в.). Сімферополь: Таврия-Плюс, 2004.- С.14-21.
  5. Стрижак О.С., Етнологія Геродотової Скіфії. Київ: Наукова думка, 1988. С. 171-182.
  6. Україна: Хронологія розвитку. Том 1. К.:КВЩ, 2008. С. 332-454.
  7. Хрестоматія з історії України / упоряд. та авт. комент. О.М. Уривалкін. Док. 5 - К.: КНТ, 2007.
  8. Чупин Г.Т., Предістория и история Киевской Руси, Украины и Крыма. Харьков: Изд-во Литера Нова, 2010. С. 119-120.

ДОДАТОК 1

 

Рис. 1 - Розселення таврів: 1 Скіфи; 2 Грецькі колонії; 3 Таври-горці; 4 Кизил-кобинська культура

ДОДАТОК 2

 

Рис. 2 - Кримські дольмени

ДОДАТОК 3

 

Рис. 3 - Археологічні знахідки

Рис. 4 - Археологічні знахідки

Рис. 5 - Археологічні знахідки

Рис. 6 - Археологічні знахідки

ДОДАТОК 4

 

Рис. 7 - Іфігенія в храмі Артеміди